БОЖИЙ

dieva

Смотреть больше слов в «Русско-латышском словаре»

БОЖИТЬСЯ →← БОЖЕСТВО

Смотреть что такое БОЖИЙ в других словарях:

БОЖИЙ

БОЖИЙ, -ья, -ье. 1. см. бог. 2. Ничей, общий для всех. Божья вода побожьей земле течет (стар. посл.).

БОЖИЙ

божий прил. 1) а) Относящийся к Богу. б) Исходящий от Бога, посланный, данный им. 2) а) Принадлежащий Богу. б) Созданный Богом.

БОЖИЙ

божий прил.God‘s божья коровка зоол. — ladybird; (перен.) meek / lamblike creature ♢ ясно как божий день — it is as clear as noonday каждый божий день... смотреть

БОЖИЙ

божий волей божией помре, выводить на свет божий, глас народа - глас божий, каждый божий день, ни божьей зги не видать, тишь да гладь (крышь) да божья благодать.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений.- под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари,1999. божий всемилостивый, господень, небесный, ничей, божье, всевышний, господний Словарь русских синонимов. божий небесный, Господний, Господень; всевышний (высок.) Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. божий прил., кол-во синонимов: 7 • божье (1) • всевышний (8) • всемилостивый (7) • господень (4) • господний (4) • небесный (31) • ничей (7) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей... смотреть

БОЖИЙ

БОЖИЙ Михаил Михайлович [р. 7(20).9. 1911, Николаев], советский живописец, пар. худ. СССР (1963), действит. чл. АХ СССР (1962). Окончил художеств. те... смотреть

БОЖИЙ

а́гнець Бо́жий, книжн., несхв. Безвольна, покірлива, розумово обмежена людина. — Бачиш агнець Божий, покірний, тихий перед тобою, а що він у бригаді виробляв, хай тобі люди розкажуть! (З журналу). бі́лий (Бо́жий) світ. 1. Життя у всіх його формах і виявах. Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із цього гаю ми розійшлися, хто куди… (В. Сосюра); Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало); Уточнив батько. — Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко); Защебече (соловейко) на калині — Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють,— Серце б’ється, любо… І світ Божий, як Великдень (Т. Шевченко). 2. Все навколишнє. Зранку сніжок потроху почав падати .. І к (до) обіду таке схопилось, що світу білого не видно (Панас Мирний). Бо́жа люди́на. Угодний Богу (про кобзарів, лірників, співців і т. ін.).. У народі кобзарів називали Божими людьми, вони були у великій пошані (Наука і культура..); Біля воріт спинився старий кобзар… Ні, лірник… Та все ж людина Божа, бродячий бард! (Василь Шевчук). бо́жа пта́шка. Той, хто не відчуває труднощів життя, вільний від них; безтурботна людина. Такою зросла ця, так би мовити, божа пташка під.. батьківськими крилами (Іван Ле). Бо́же поможи́ (помага́й) кому і без додатка. Уживається як побажання успіхів у роботі або в якійсь справі. — Я, мамо,— каже Чіпка, — піду .. на ярмарок: — чи не куплю коняки. — Боже тобі поможи, сину! (Панас Мирний); Жінки .. здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! (О. Гончар); Паничам низенько поклонилась (Ївга) і сказала: — Боже вам помагай (Г. Квітка-Основ’яненко); — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Марко Вовчок). помага́й біг. — Помагай Біг! — гукнув вищий (чоловік) з пронизливими очима. — А може б самі помогли! — відказав Саливон (П. Панч); Антон стояв біля будинку .. і гукав: — Помагай Біг, куме! (С. Чорнобривець). бо́же теля́. Дуже спокійна, лагідна, але безвольна, інертна людина. — Але актив у нас який? Жменя. А решта — божі телята (І. Микитенко); — Куди ж ти тікаєш? Ну? Постривай. Ех, ти, боже теля! Павко, скажи, і чого ти таке боже теля? (Л. Письменна). Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона). Беру тебе, слуго Христовий (Леся Українка). Бо́жий чолові́к, заст. Паломник, прочанин; юродивий. Божий чоловік положив Петрусеві на голову руку да й каже: — Добрий козак; по батькові пішов (П. Куліш); — Данила Бульбаша не знали? У Божого чоловіка прикинувся — почав ходити і влітку і взимку босий (П. Панч). витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий кого, що. Робити кого-, що-небудь відомим для багатьох. Володька, запалюючись, став розповідати про тих, що Титана заводського під час окупації врятували. Виявлено ж їх, нарешті! І в числі рятівників.. Катратий. Отакий! По суті ж герой, а мовчав, як риба. А інші теж..— Ну, тепер ми... витягнемо цих скромняг на світ Божий, вони ще в нас у президіях сидітимуть! (О. Гончар). відрізни́ти Бо́жий дар від яє́чні, перев. зі сл. могти́, вмі́ти і под., зневажл. Розбиратися в чому-небудь. Більше Паршецький не слухав високого гостя.. Надто вони розумні там зібралися, на тих горбах. Певно, вважають, що тут сидять одні остолопи, які не вміють відрізнити Божого дару від яєчні (М. Ю. Тарновський). дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг (обов’язок) .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей). дай Бо́же (Бог) па́м’ять. Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. — Вона (Наташка) нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам’ять (Панас Мирний). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик). до (бі́лого (Бо́жого)) сві́та, нар.-поет. До ранку, до світанку. Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (Укр.. пісні); Чіпка знявся.., проходив по надвір’ю мало не до світа білого (Панас Мирний); Може, до хати зайдемо? — Е, ні, не буду колошкати твоїх — нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах). до (Бо́жого (страшно́го)) су́ду. Протягом усього життя, завжди. Хіба умру, то тоді той вечір забуду, а то до суду буду пам’ятати його (Панас Мирний); Так можна і до страшного суду чекати (М. Стельмах). (І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний). і́скра Бо́жа. 1. Талант, видатні здібності, природне обдарування. Панночка була (і єсть) гарна.., має душу живу, і навіть іскру Божу (Леся Українка); Бувала коло заповітного каменю й Меланочка.., з душею, що горіла гаряче від тієї Божої іскри, яку тільки й зоставила їй у спадщину нещасна мати (Ю. Яновський). 2. Почуття благородного поривання; високі прагнення. Який би я був щасливий, якби міг віддати тобі свій вогонь, свою «іскру Божу» (Леся Українка); Чого їй бракувало — це іскри Божої, що запалює людину на великі діла (С. Добровольський). ка́ра Бо́жа (Госпо́дня). Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь або здивування. Кара Божа з тими листами та й годі! (Леся Українка); — А от і не покину (співати),— розсердився Терентій.— Що за кара Господня. Не ходи, не грюкай, не дихай, не співай, не випивай! (О. Довженко). чи́ста ка́ра Бо́жа. — Бачу, що справді ліпше вже тобі все розказати, а то ж се чиста кара Божа! (Леся Українка). крий Бо́же (Го́споди, Ма́тір Бо́жа, Ма́ти Бо́жа і т. ін.). Уживається для вираження застереження від чого-небудь лихого, поганого, небажаного. Замфір сидів і думав .. про жінку слабу, про діток дрібних, що, крий Боже, посиротіють ще... (М. Коцюбинський); Мати бачила, що з сином щось коїться незвичайне, і допитувалася, чи не вкрав він чого, крий Боже (Григорій Тютюнник); У Петра Степановича — сини, у Василя Семеновича — дочки... Та ба! Така ворожнеча піднялася... крий Господи! (Панас Мирний). Ма́ти Бо́жа. Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захоплення, переляку і т. ін. Вона була здалека взята, і така-то вже хороша, чорноброва, а горда та пишна — Мати Божа! (Марко Вовчок); — Ой, Мати Божа! І розказувати боязно! (Марко Вовчок); Рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть протяжно в зачудованні: — Мати Божа, що сталося в городі за ніч! (О. Довженко). Ма́ти Бо́жа ми́лостива. Братова на мене й накинулась. Як почала, як почала докоряти… Мати Божа милостива! Я тільки слізьми вмиваюсь... (Марко Вовчок). на бі́лий (Бо́жий) світ, зі сл. вихо́дити, виво́дити тощо. Надвір, назовні; на свіже повітря. Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар); Катря впала коло тії кам’яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії (тієї) печери на світ Божий (Марко Вовчок). на Бо́жій (оста́нній) доро́зі. У передсмертному стані. Аж здивувавсь (панотець), що така здорова дівка, у три дні, як занедужала, а вже й на Божій дорозі (Г. Квітка-Основ’яненко); Робила й не спала (Катря), поки аж .. сон її обняв коло колиски. Прокинеться,— до дитини, а дитинка вже на Божій дорозі (Марко Вовчок). на ми́лість (ми́лость) (Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т. ін.)), перев. у сполученні із скажи (мені), скажі́ть (мені). Уживається при шанобливому запитуванні; прошу, будь ласка. — Скажи мені на милость, Ригорович,— питав Микита Уласович,— хто се нам таку пакость укрутив? (Г. Квітка-Основ’яненко); — Люди добрі! Скажіть на милость, чого він (Олекса) від мене хоче? (С. Васильченко); — І скажи ти, на милость Божу! І нащо ти граєш в карти..? — спитала вона (І. Нечуй-Левицький); — Як вона, скажіть мені на милость Господню, придбала його (дитя)? — допитується дядина (Панас Мирний); (Олімпіада Іванівна:) Що се тут таке? (Побачивши дітей.) Ну, скажіть на милість Бога! Ви сюди як влізли? (Леся Українка). не ба́чити сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)). 1. Тяжко страждати, мучитися, переживати і т. ін. Він її там так любить, що за кулаками вона й світу не бачить! (Є. Гуцало); Мотря повернулася, вийшла. Ішла по вулиці — не бачила світа перед собою, прийшла додому, як п’яна (Панас Мирний). сві́тка не ба́чити. Тече річка з-під Зарічка, я її загачу. Скажи, милий, чи мня (мене) любиш, бо світка не бачу (Коломийки). 2. Бути ув’язненим, перебувати у неволі. Там (у неволі) кайдани по три пуда, Отаманам по чотири. І світа Божого не бачать, не знають, Під землею камень ламають (Т. Шевченко). сві́та-со́нця не ба́чити. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Григорій Тютюнник). 3. за чим. Бути дуже заклопотаним, зайнятим чим-небудь; не мати часу відпочити. За чужою роботою й світу не бачить (Укр.. присл..); — Він за рибою і ставами світу не бачить (М. Стельмах); Мені просто нічого було написати, кажу ж, що та не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він (фашистський офіцер) по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич). не доведи́ (не приведи́) Го́споди (Бо́же, Бог, Госпо́дь). Уживається для вираження небажання чогось, застереження від чогось або жалю з приводу чого-небудь. “Що за історія? — думаю.— Невже вбив? Та стріляв же, здається, по дровах .. А як, не доведи Господи, вбив?” — аж у серці похолонуло (Г. Хоткевич); — Не доведи Боже, коли б усі були такі, як отой Грицько: поїли б, здається, одне одного (Панас Мирний); — Як оце вип’є (чоловік), то й не приведи Господи… Хоч тікай на край світа (М. Коцюбинський). не ма́ти (і) за Бо́же пошиття́ кого, зневажл. Вважати когось ні на що не здатним; зневажати. Його ображає згадка про те, що молодший брат, которого (якого) він не мав і за Боже пошиття, знищив усі його заміри (М. Коцюбинський); Спогорда дивився на оточення, декого не мав і за Боже пошиття, як мовиться (З газети). опини́тися / опиня́тися на Бо́жій посте́лі. Померти. Помічено, що, коли черговий віконт Горманстон опиняється на Божій постелі, довкруги замку з’являються лиси, аби вшанувати пам’ять того, хто був для них “своїм” поміж людей (З журналу). поздоро́в Бо́же, заст. 1. кого. Уживається для вираження побажання здоров’я, добра, благополуччя. — Та як ваша рука, поздоров Боже, Олексію Івановичу, то й з тисячами вправиться! — казали панки (Панас Мирний). 2. кого, кому. Уживається для вираження подяки з побажанням всього доброго. Я тепер (поздоров Боже вас) хоч і багатий на папір, а все-таки на клаптику пишу, бо, сказано, пустиня, де я візьму, як потрачу (Т. Шевченко); — Це поздоров Боже Насті,— сказав старий, коли що хвалила Параска ..— Це все вона у нас мастикує (Панас Мирний). 3. з кого. Уживається як відповідь на вітання. (Зарудний:) Здрастуйте, діду. (Ярослав:) Поздоров вас Боже… (Ю. Мокрієв). приво́дити / привести́ на світ (Бо́жий) кого. Давати життя комусь; народжувати дитину. Пані .. віддалася вчасно і від того часу жила буквально на те, щоб приводити дітей на світ і плекати їх (О. Кобилянська); А дівчина гине… Якби сама, ще б нічого, А то й стара мати, Що привела на світ Божий, Мусить погибати (гинути) (Т. Шевченко); Іванова мати привела на світ дванадцятеро дітей (М. Томчаній); // що. Бути причиною появи чого-небудь; породжувати. Земля, натомившись до краю, Тільки дрібноту приводить на світ, земля, що раніше Творам своїм надавати могла велетенського зросту (М. Зеров). про́мисел Бо́жий. Заступництво, дії Божої сили, Бога. Стріляв у царя якийсь Соловйов. — Кажуть, п’ять куль випустив,— говорив Арсен Федорович.— І воістину лише промисел Божий врятував государя (В. Канівець); — Хоч ми і щиро віруючі, та в цих ділах керуємося не Божим промислом, а тільки власним розумом та волею государя,— прорік Попов сердито (Василь Шевчук). пуска́ти / пусти́ти на во́лю Бо́жу кого. Не затримувати кого-небудь, відпускати. Вася Багіров ніколи не вдавався до ганебної для гвардійця втечі, а бився хоч один проти десятьох, поки його не скидали з коня і пускали на волю Божу (О. Гончар). сві́ту (сві́та) (бі́лого (Бо́жого)) не ви́дно. 1. Стає або стало темно (від сильної зливи, хуртовини, туману, пилу і т. ін.). — Снігів тих понамітає, що тільки комини з-під них стирчать, морози такі лютують, що птиця на льоту замерзає, хуртовини бували — світу не видно (М. Олійник); Якось він недобре прикрив лантух, кури повилазили і давай літати по хаті, битись у вікна, кудкудакати. Збили таку пилюку, що світа не видно (Григорій Тютюнник); Як от інколи схопиться заверюха (завірюха) — громом гримить, вітром бурхає, світу Божого не видно (П. Куліш). сві́та не ви́дко. Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (М. Коцюбинський). 2. за ким—чим. Кого-, чого-небудь дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Марко Вовчок). скажи́ (скажі́ть) на ми́лість (Бо́жу (Бо́га)). Уживається для вираження подиву, незадоволення, розгубленості, сумніву і т. ін. — Слухай, Демиде, ти знаєш, що я думаю? — Знаю.— Як знаєш? — здивувався Бульба? — Ти хочеш погуляти з запорожцями.— Ну, скажи на милість. Як це ти дізнався? (О. Довженко); — Ну, що тут довго: він тайний агент.— Ото! Скажіть на милість! Як же він робить свою роботу? (М. Коцюбинський); Ну, чого мене, скажіть на милість, понесло знов на київський пляж? (Остап Вишня). стари́й як (бі́лий (Бо́жий)) світ. Дуже давній, споконвічний. — Я вношу (пропоную) тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє (нехай живе) красота (І. Франко); (Хламушка:) На добраніч. Старе як світ, побажання… Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі… (П. Кочура); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник). стоя́ти на Бо́жій доро́зі. Бути близьким до смерті. Пане, пане! Стоїш ти саме на Божій дорозі, незабаром тебе чекає заступ та лопата (С. Васильченко); — Хто тебе приневолює топити і своє господарство, і людей? Тільки правду кажи, не хитруй зі мною хоч тепер, коли вже стою на Божій дорозі (М. Стельмах). хай (неха́й) Ма́ти Бо́жа ми́лує (проща́є, боро́нить, поми́лує і т. ін.) кого. Уживається для вираження побажання кому-небудь добра, безпеки, благополуччя і т. ін.; щоб було все добре. Може, справді се йому мої сльози одливаються. Нехай же Мати Божа прощає мене, грішну, що я… рідному братику лихо наплакала (Марко Вовчок); — Ну, хай тебе боронить і хова од лиха Мати Божа… Прощавай! (М. Коцюбинський); Мати обняла дітей, надівши їм невеличкі образки на шию. — Хай боронить вас… Мати Божа… Не забувайте, синки (О. Довженко); Старий схопив її за голову: — Катре, дочко моя нещаслива! Нехай тебе Мати Божа помилує! (Марко Вовчок). ца́рство небе́сне (ві́чне, Бо́же), рел. 1. Рай. — Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до царства небесного (Г. Квітка-Основ’яненко); Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у царство Боже попала (Панас Мирний). 2. кому.Уживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя. — А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, царство йому небесне (О. Бердник); — Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно,— кахикнув Лелека і погладив вуса.— Т-а-а-к,— протягла Розумиха, але не повела і бровою.— Царство йому небесне, вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський); Хоть од Дидони плив (Еней) поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: — Нехай їм вічне царство (І. Котляревський). 3. ірон. Страта, щоб сві́ту Бо́жого (свої́х ді́точо́к і т. ін.) не поба́чити. Уживається для вираження запевнення в правдивості чого-небудь. — Добродію! — каже до його циган .. — Щоб світу Божого не побачив, коли я знаю де я (П. Куліш); — Душа ніжна, як вода в Дунаї, серце добре, хоч до рани прикладай: добро робить, образу забуває, правду кажу, щоб своїх діточок не побачила (Григорій Тютюнник). що не день; що Бо́жий день. Постійно, весь час. Що не день — нові Перекликаються з гостями гості (М. Рильський); Що Божий день, коханий друже, Мені спогадуєшся ти… (П. Грабовський). що Бо́жого дня. Що Божого дня о. Мойсей зарікався пити й курити (І. Нечуй-Левицький). як (Бо́жа) бджола́, зі сл. труди́тись, працюва́ти і под. Дуже напружено, посилено. — Пийте,велелепая кумо! — всміхнувся піп пані Килині,— бо ви сьогодні заслужили, істинно так, як Божа бджола, потрудились (М. Лазорський). як (Бо́жий) день, зі сл. я́сно, зрозумі́ло і под. Цілком, абсолютно. Що вдарити треба неодмінно першими — це Боженкові .. було ясно як день (Ю. Смолич). як (мов, ні́би і т. ін.) з Бо́жої руки́. Легко, без докладання великих зусиль. Зо триста років (в Україні) лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівано дано незалежність (В. Барка).... смотреть

БОЖИЙ

БО́ЖИЙ, ья, ье и ия, ие.1.Отн. к богу.Самые французы признают, что он .. в Бога не вѣрит, не смотря на то, что часто призывает в своих разговорах имя ... смотреть

БОЖИЙ

55 Божий. ~ Божий судъ (1) 56 1. Смерть, гибель по воле бога: Тому (Всеславу) вѣщеи Боянъ и пръвое припѣвку, смысленыи, рече: „Ни хытру, ни горазду,... смотреть

БОЖИЙ

бо́жий прил., употр. сравн. часто 1. Божьим вы называете то, что имеет отношение к Богу. Божий храм. | Божий промысел. 2. Божьей Матерью называют Ма... смотреть

БОЖИЙ

божий прил. (12) ед.муж.им. Но в них дух божий, бога сил, Господень дух не препочил.С5. ед.муж.вин.неод. Я от этого языка с ума схожу, каждый божий ... смотреть

БОЖИЙ

-ья, -ье. прил. к бог.Божья воля. Божий храм.|| устар. Созданный богом, принадлежащий ему.Птичка божия не знает Ни заботы, ни труда. Пушкин, Цыганы. [... смотреть

БОЖИЙ

БО́ЖИЙ, а, е.1. (з великої літери). Прикм. до Бог 1.Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває! (Біблія. Пер. І... смотреть

БОЖИЙ

прил.de Dios••каждый божий день — día tras día, diariamenteясно как божий день — claro como la luz del día (como el agua, como el sol)божья коровка (на... смотреть

БОЖИЙ

божий:◊ бо́же пошитгя́ чуприна (ст): Я так і передбачав, що в обличчі подій, які назрівали, присутність такого свідка, як я, буде не на руку цим трьом дорослим особам і що пан Макс просто візьме мене за боже пошиття та й викине з хати (Керницький)||гира (гиря) ◊ Божий гріб церк. полотнище із зображенням померлого Ісуса Христа, який лежить у гробі; Плащаниця: Під час більших свят прикрашувано церкву [Успення Богородиці] різними способами. В Лазареву суботу перед Квітною неділею студенти приносили до церкви “багнята”, тобто лозу. У страсний тиждень ставлено величавий “Божий гріб”. Це була столярська будова, що зображувала гріб Спасителя, з видом Єрусалиму, ангелами, трьома Маріями, знаряддям страстей. Гріб був прикрашений різнобарвними лампами і смолоскипами (Крип'якевич)||Плащениця (Плакцаниця) ◊ до Божого гробу церк. до Плащаниці (у Страсну п'ятницю християни поклоняються розіп'ятому Христові, цілують Плащаницю; деякі християни – у кількох церквах) ◊ на Божі гроби́ церк. до Плащаниць ◊ Божого тіла церк. свято Пресвятої Євхаристії ◊ святи́й та божий → "святий"... смотреть

БОЖИЙ

Божьей милостью, по милости Божьей.З ласки Божої.Божья коровка (энтом.).Сонечко; зозулька; (іноді) серденько; (перен.) боже телятко.Выйти на божий с... смотреть

БОЖИЙ

Allah(ın) °бо́жий храм — Allah eviбо́жий дар — Allah vergisi••бо́жья коро́вка — зоол. hanım / uğur böceğiка́ждый бо́жий день — Allah'ın günüя́сно как б... смотреть

БОЖИЙ

Iбо/жья, бо/жье, бо/жьи (от бог)IIсве/т бо/жий; бо/жий де/нь; бо/жий одува/нчик; бо/жья коро/вкаСинонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, ... смотреть

БОЖИЙ

божий одуванчикбожий светвывести на свет божийвыводить на свет божийвсплывать на свет божийвсплыть на свет божийвыплывать на свет божийвыплыть на свет ... смотреть

БОЖИЙ

de Dieuбожья тварь — créature f humaine, être m humain- божья коровка••каждый божий день разг. — chaque jour que Dieu faitясно, как божий день разг. — ... смотреть

БОЖИЙ

Бо́жий-a Mungu;бо́жий дар — thawabu (-), buruhani (-), karama (-);бо́жий суд — kiapo (vi-), mawano мн.;бо́жье созда́ние — mahulku (-), kiumbe (vi-);бо́... смотреть

БОЖИЙ

Gottes- (опр. сл.)••каждый божий день разг. — jeden lieben Tagясно как божий день разг. — klar wie der Tagбожья коровка зоол. — Marienkäfer mСинонимы: ... смотреть

БОЖИЙ

1) Орфографическая запись слова: божий2) Ударение в слове: б`ожий3) Деление слова на слоги (перенос слова): божий4) Фонетическая транскрипция слова бож... смотреть

БОЖИЙ

БОЖИЙ, -жья.Об абитуриенте: «неблатной», поступающий без протекции, без знакомства, без поддержки. У нас десять процентов божьих, остальные позвоночные... смотреть

БОЖИЙ

святи́й та бо́жий, ірон. Удавано тихий та добрий; нещирий, лукавий. — Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься: така б то вона свята та божа (О. Кониський); Він переморгується із братом: морг — і знову хреститься… “Ах ти ж, — думаю,— гад, он який ти святий та божий!”.. (Григорій Тютюнник); Дарма, що темпераменту їй (Тетяні Ничипорівні) бракувало, замах на родинне — родинне! — життя її оскаженив.— Ах, подлянка! — скрикнула вона.— А перед людьми яке святе та боже! (В. Підмогильний).... смотреть

БОЖИЙ

прил. divino божий закон — dottrina f Божья Матерь — Madre di Dio, Madonna f божье слово — Verbo Divino божий храм — chiesa f искра божия — estro m, talento m каждый божий день — tutti i santi giorni на всем божьем свете — in tutto il mondo появиться на свет божий — nascere vi (e), apparire alla luce del giorno ясно, как божий день — chiaro come il sole, (è) matematico / lapalissiano - божья коровка Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей... смотреть

БОЖИЙ

Бо/жья, Бо/жье, Бо/жьи и Бо/жия, Бо/жее, Бо/жии (от Бог)Синонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей

БОЖИЙ

б'ожий, -ья, -ье и (к Бог) Б'ожий, род. Б'ожьего и Б'ожия, дат. Б'ожьему и Б'ожию, жен. Б'ожья и Б'ожия, ср. Б'ожье и Б'ожие, мн. ч. Б'ожьи и Б'ожииСин... смотреть

БОЖИЙ

бо́жий, бо́жья, бо́жье, бо́жьи, бо́жьего, бо́жьей, бо́жьего, бо́жьих, бо́жьему, бо́жьей, бо́жьему, бо́жьим, бо́жий, бо́жью, бо́жье, бо́жьи, бо́жьего, бо́жью, бо́жье, бо́жьих, бо́жьим, бо́жьей, бо́жьею, бо́жьим, бо́жьими, бо́жьем, бо́жьей, бо́жьем, бо́жьих (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей... смотреть

БОЖИЙ

de Dieu божья тварь — créature f humaine, être m humain - божья коровка •• каждый божий день разг. — chaque jour que Dieu fait ясно, как божий день ра... смотреть

БОЖИЙ

БОЖИЙ божья, божье. Прил. к бог в 1 знач. Божий человек (ирон.) - простодушный, не от мира сего, юродивый. Божья коровка - 1) небольшой жучок, красный или желтый, с черными точками; 2) перен. человек безобидный, тихий, не умеющий за себя постоять (разг.). ясно, как божий день (разг.) - совершенно ясно, очевидно. Каждый божий день (разг. устар.) - ежедневно, не пропуская ни одного дня.<br><br><br>... смотреть

БОЖИЙ

Слово "Божий" указывает на принадлежность к.-л. или ч.-л. Богу. Единств. отступление от этого правила - Мф 16:23, где слово "Божие" означает "то, что к... смотреть

БОЖИЙ

корень - БОЖ; окончание - ИЙ; Основа слова: БОЖВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - БОЖ; ⏰ - ИЙ; Слово Божий содержит сл... смотреть

БОЖИЙ

-а, -е. Прикм. до Бог. •• Божий світ нар.-поет. — світ. Служба божа — церковна відправа. Святий та божий ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий.

БОЖИЙ

[bożyj]прикм.bożyРіздво — Boże Narodzenieсонечко — boża krówka

БОЖИЙ

прлde Deus••- божья коровкаСинонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей

БОЖИЙ

Без Божої волі і волос з голови не впаде.Бог опікується всім на світі, а нами найбільше.З Божої волі, продав штани, купив солі.Бог покарав його, бо збі... смотреть

БОЖИЙ

божий Gottes... а каждый божий день разг. jeden lieben Tag ясно как божий день разг. klar wie der Tag божья коровка зоол. Mari|enkäfer m 1dСинонимы: б... смотреть

БОЖИЙ

БОЖИЙ Михаил Михайлович (1911-90), российский живописец, народный художник СССР (1963), действительный член АХ СССР (1962). В портретах раскрывал внутреннюю значительность человека: "Думы мои, думы" (1959-60), "В. И. Ленин" (1959-61), "Бетховен" (1968-69).<br><br><br>... смотреть

БОЖИЙ

- Михаил Михайлович (1911-90) - российский живописец, народныйхудожник СССР (1963), действительный член АХ СССР (1962). В портретахраскрывал внутреннюю значительность человека: ""Думы мои, думы"" (1959-60),""В. И. Ленин"" (1959-61), ""Бетховен"" (1968-69).... смотреть

БОЖИЙ

бо'жий, бо'жья, бо'жье, бо'жьи, бо'жьего, бо'жьей, бо'жьего, бо'жьих, бо'жьему, бо'жьей, бо'жьему, бо'жьим, бо'жий, бо'жью, бо'жье, бо'жьи, бо'жьего, бо'жью, бо'жье, бо'жьих, бо'жьим, бо'жьей, бо'жьею, бо'жьим, бо'жьими, бо'жьем, бо'жьей, бо'жьем, бо'жьих... смотреть

БОЖИЙ

рел. божы, боскі божья коровка зоол. — божая кароўкабожий человек — божы чалавекдар божий — дар божыясно, как божий день — ясна, як божы дзенькаждый б... смотреть

БОЖИЙ

божий, божистий. -жье дерево (бот.) - біждерево. -жья коровка (насек.) - сонечко, петрик, бе(з)дрик, серденько. Божиею милостью - з ласки божої. На волю -жью - на божу ласку, на божий догляд, на-призволяще. Да будет -жья воля - дійся воля божа.... смотреть

БОЖИЙ

- каждый божий день - ясно как божий день - божья коровка - закон божий Синонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, нич... смотреть

БОЖИЙ

прил.Тӳрӑ -ӗ; тура -ӗ; божья воля Турӑ йрӗкӗ ♦ божья коровка уяр (пӗчӗк кӑпшанкӑ); свет божий ҫут тӗнче; в нӗм искра божья унӑн турӑ панй, пултарулӑх пур; божьей милостью турӑ ырлӑхӗпе; ясно как божий день пӗтӗмпех паллӑ, куҫ кӗретех... смотреть

БОЖИЙ

Божы, боскі, 2) божья коровка зоол. — божая кароўка божий человек — божы чалавек дар божий — дар божы ясно, как божий день — ясна, як божы дзень каждый божий день — кожны божы дзень божья воля — божая ласка, божая воля, як бог дасць... смотреть

БОЖИЙ

God's, of God; godlyвесь божий день — all day longясно як божий день — it is as clear as noonday

БОЖИЙ

Бог söz. sif.; ? божий человек sadədil (sadəlövh) adam; божья коровка zool. xanımböcəyi, parəbüzən; ясно как божий день gün kimi aydındır; каждый божий день allahın verən günü, hər gün.... смотреть

БОЖИЙ

божий || волей божией помре, выводить на свет божий, глас народа -- глас божий, каждый божий день, ни божьей зги не видать, тишь да гладь (крышь) да божья благодать<br><br><br>... смотреть

БОЖИЙ

божий, ­ья, -ье бог-го т.; божья коровка зоол. эл кайда көчөт (коңуз); ясно как божий день разг. дапдаана, апачык; каждый божий день разг. кудайдын куттуу күнү.... смотреть

БОЖИЙ

божийволей божией помре, выводить на свет божий, глас народа - глас божий, каждый божий день, ни божьей зги не видать, тишь да гладь (крышь) да божья благодать..... смотреть

БОЖИЙ

божий б`ожий, -ья, -ье и (к Бог) Б`ожий, род. Б`ожьего и Б`ожия, дат. Б`ожьему и Б`ожию, ж. Б`ожья и Б`ожия, с. Б`ожье и Б`ожие, мн. Б`ожьи и Б`ожии

БОЖИЙ

isteniСинонимы: божье, всевышний, всемилостивый, господень, господний, небесный, ничей

БОЖИЙ

-а, -е.Прикм. до Бог.Божий світ нар.-поет. — світ.Служба божа — церковна відправа.Святий та божий ірон. — удавано, лицемірно тихий і добрий.

БОЖИЙ

Przymiotnik божий boży

БОЖИЙ

Ударение в слове: б`ожийУдарение падает на букву: оБезударные гласные в слове: б`ожий

БОЖИЙ

божий = God`s; каждый божий день every (blessed) day; ясно как божий день as clear as noonday; божиться несов. swear*; божок м. idol.

БОЖИЙ

дин.алла (ходай, тәңре) ...ы; б. суд алла хөкеме △ каждый б. день алланың бирмеш көнендә; как б. день (ясно) көн кебек ачык; б. коровка зоол.камка

БОЖИЙ

ад'єктивбожий¤ святий та божий -- святой и божий

БОЖИЙ

-ая, -ое құдай, құдайдың, тәңірі;-выставить на свет божий жарық сәуле көрсету;- жарыққа шығару;- божья коровка зоол. қызыл қоңыз, *хан қызы*

БОЖИЙ

божий, б′ожий, -ья, -ье.1. см. бог.2. Ничей, общий для всех. Божья вода по божьей земле течёт (стар. посл.).

БОЖИЙ

бож||ийприл θεϊκός, οὐράνιος; ◊ каждый ~ день разг κάθε μέρα; ~ья коровка (насекомое) ἡ παπαδίτσα, ἡ λα-μπρίτσα.

БОЖИЙ

Начальная форма - Божий, винительный падеж, единственное число, неодушевленное, одушевленное, средний род

БОЖИЙ

БОЖИЙ, -ья, -ье. 1. см. бог. 2. Ничей, общий для всех. Божья вода по божьей земле течёт (стар. посл.).

БОЖИЙ

божий всемилостивый, господень, небесный, ничей, божье, всевышний, господний

БОЖИЙ

прилаг.божий

БОЖИЙ

boży, boski Божа Мати rel. Matka Boska жити по-Божому żyć, jak Bóg przykazał

БОЖИЙ

Бо́жий, -жа, -же; бо́жі, -жих, -жим

БОЖИЙ

Божа Матір — Божья Мать Син Божий — Сын Божий

БОЖИЙ

• božský• boží

БОЖИЙ

бо́жий прикметник від: бог

БОЖИЙ

Бо́жий прикметник від: Бог

БОЖИЙ

божий худо, худоӣ, илоҳӣ

БОЖИЙ

Божий Био Бий Бой

БОЖИЙ

{A} աստվածային

БОЖИЙ

құдайлық

T: 171